«Активізація навчальної діяльності учнів засобами впровадження ІКТ »

(опис досвіду)

Актуальність. Головним критерієм оцінювання результа­тів освіти сьогодні є мобільна, універсально розвинена особистість, яка може адаптуватися до соціально-економічних змін і успіш­но спілкуватися в інформаційному суспільстві. Все це визначає необхідність переходу на нові  стандарти шкільної освіти. Характер­ною рисою сучасного покоління стандартів є те, що з'явилися нові вимоги до освітнього се­редовища. В останні роки основними принци­пами освіти є формування, функціонування та розвиток нового інформаційно-комунікаційного освітнього середовища (ІКОС) з інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ), спрямова­ними на забезпечення умов для самостійної підготовки, розвитку творчості та інтелекту учнів.

 Проблемам впровадження та ефективного за­стосування засобів ІКТ присвячено чимало тео­ретичних й експериментальних досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Окре­мі питання використання засобів новітніх ін­формаційних технологій у навчанні висвітлено у працях відомих учених В. Бикова, І. Булах, Б. Гершунського, Р. Гуревича, М. Жалдака,

 Ю. Жука, Г. Кедровича, В. Клочка, М. Лапчика, І. Мархеля, Ж. Меншикової, С. Ракова, Л. Ф Мірошниченко, Д. Кендау.

   Між тим методика використання інформа­ційних технологій у викладанні світової літера­тури, зокрема питання взаємозв'язку традицій­них та новітніх технологій, потребує подальшої розробки.

   Над проблемою «Активізація навчальної діяльності учнів шляхом впровадження ІКТ на уроках світової літератури» працюю вже кілька років.  Впровадження мультимедій­них технологій в практику викладання світової літератури здійснюю у формі електронних презентацій як різновидів методичних матеріа­лів для вчителя та проектної діяльності учнів.

  Електронні презентації, узагальнюючи досвід педагога, відображаючи його методичну паліт­ру, є авторським посібником з окремих тем сві­тової літератури, засобом надання методичної допомоги. Створення та використання таких презентацій помітно підвищує фаховий рівень учителя.

Водночас вони дають змогу урізноманітнити навчально-виховний процес, залучити учнів до активної  участі в ньому. Хоча мультимедійні технології виконують допоміжну функцію на уроці, вони забезпечують досягнення більшо­го ефекту в сприйманні та розумінні дитиною художнього твору, багатоплановому розвитку особистості. Мультимедійні технології сприяють заглиб­ленню школярів у світ культури різних наро­дів, у концентрованому вигляді віддзеркалюють духовне життя людства, стають найсильнішим засобом виховання людини, допомагають дітям проявляти творчі здібності, розвивати мислен­ня, підвищувати інтерес до вивчення предмета. Улюбленою роботою школярів є створення пре­зентацій та їх перегляд, адже вони дають змогу узагальнити здобуті знання, синтезувати спо­стереження над текстом в яскравій і доступній формі. До того ж, у процесі засвоєння програ­мового матеріалу в учнів одночасно працюють усі види пам'яті. Завдяки ІКТ сухий теоретич­ний матеріал оживає: видатні прозаїки і поети перетворюються на реальних людей, історичні події стають близькими, абстрактні поняття по­стають як конкретні явища.

  Навчальні мультимедійні технології, най­сучасніші та науково обґрунтовані, надають можливість проведення різних типів уроків. Поєднання мультимедійних технологій  із проектними та з інтерактивними відкривають для вчителя нові можливості. Навчання стає про­дуктивнішим та цікавішим. Уроки контролю, що мають дослідницький, творчий, пошуковий характер, допомагають дітям розкрити особис­тісне ставлення до літературного твору, його автора, а створення комп'ютерних публікацій підвищує пізнавальну активність. Завдяки мультимедійним технологіям від­буваються суттєві зміни в навчальному проце­сі, в центрі якого перебуває особистість учня, зосереджується увага на його духовних, інте­лектуальних і творчих здібностях, пізнавальній активності. Змінюється в цьому процесі і роль    і

учителя, він тепер науковий керівник, співавтор, координатор, партнер, консультант.

Основна ідея. Впроваджуючи мультимедійні технології в практику викладання світової лі­тератури, прагнемо підняти шкільний урок на якісно новий, сучасний рівень, сприяти розви­тку дослідницьких, аналітичних, творчих здіб­ностей педагогів та учнів.

  Використання ІКТ забезпечує особистісну зорієнтованість навчання, стабільний розвиток навичок само­стійної роботи дітей, учить їх орієнтуватися у  сучасному інформаційному середовищі, підви­щує пізнавальний інтерес та дає можливість усвідомити свою значимість у процесі навчання, що забезпечує формування нової, універсально розвиненої особистості.

  Вважаю, що завдання вчителя літератури полягає в тому, щоб дати учням своєрідний ключ для розшифрування слів, кодів, символів; зуміти налаштувати їх емоційно для пережи­вання і вживання у відповідну епоху, долучи­тися до загальнолюдських проблем та зробити для себе вибір згідно з вищими моральними законами. Текст є певним каналом передачі соціально-історичного і художньо-естетичного досвіду. Вчитель літератури є інтерпретатором, своєрідним посередником між текстом і учнем, тому намагаюся зорієнтувати дітей на нове прочитання художнього тексту. Потрібно пам'ятати, що використання ІКТ в структурі уроку світової літератури має бути доцільним, не заміняти художній твір, а стимулювати активне читання.

Технологія реалізації ідеї. Алгоритм ство­рення та використання

 електронних презента­цій з навчального предмета:

1.  Підготовчий етап.

• Опанування необхідних для створення елек­тронних  презентацій  комп'ютерних  програм:  Роwег Роіnt, Word  та інших.

•  Ознайомлення з вимогами до структури, змісту, оформлення презентацій, дотриман­ня авторських прав у використанні матері­алів.

2.  Пошуковий етап.

Визначення теми й мети презентації, збір  да­них, ілюстративного матеріалу тощо.

3.  Аналітичний етап.

Розробка сценарію презентації з урахуванням досвіду викладання тієї чи тієї теми з курсу  світової літератури, вікових особливостей учнів.

4.  Практичний етап.

Створення презентації засобами програми  Роwег Роіnt відповідно до складеного сцена­рію.

5.  Презентаційний етап.

Використання    електронної    презентації в освітній діяльності вчителя та учнів.

6.  Контрольний етап.

Аналіз результатів використання презента­ції,   коригування створених електронних  матеріалів.

Методи, прийоми, форми роботи.

   Електроннні презентації зазвичай відображають методичну палітру вчителя, створені ним інноваційні прийоми.

 В основі ідеї — принцип забезпечення міцності результатів навчання, спрямований на таку організацію педагогічного процесу, котра  гарантує якісне засвоєння учнями знань, умінь, навичок.

Для досягнення цієї мети враховую вихідні знання дітей, зокрема їхній життєвий досвід, компетенції з інших на­вчальних предметів.

Викладання предмета із залучен­ням засобів мультимедіа  забезпечує кращу результативність навчання, стимулює активність дітей на уроці, створює ситуацію успіху.

  Електронні презентації зі світової літератури  успішно використовую на уроках різних типів:

• вивчення нового матеріалу;

· повторення й закріплення вивченого матеріалу;

· контролю за­своєння учнями знань, умінь та навичок;

• ком­бінованому (класифікація типів уроків Х. Махмутова);

     •   узагальнювального вивчення творів;

• формування  теоретико-літературних  понять;  

• ви­вчення  біографії  письменника; 

• узагальнення, повторення,  опитування;  усних відповідей та усних   доповідей   (класифікація   типів   уроків М. Кудряшова).

Моє педагогічне кредо: «Через мультимедійні технології — до естетично розвиненого учня».

  Головним у моїй педагогічній роботі вважаю естетичний розвиток учнів у поєднанні з моральним, духовним вихованням. Це можливо лише за високого рівня пізнавального інтересу школярів.

Я прагну:

—  розвивати творчу уяву та фантазію учнів на матеріалі класичних художніх творів,

• зробити кожен етап навчання захоплюючим, ефективним, важливою ланкою здобуття літературної освіти,
• постійно збагачувати внутрішній світ учнів, підвищувати рівень їхнього естетичного сприйняття,
• вчити їх сприймати красу навколишнього світу,
• формувати естетичну й етичну свідомість молодої людини,

—   виховувати кожного учня як особистість.

  Однією з найефективніших форм навчання є органічне поєднання інтерактивних методів з мультимедійними технологіями.

Я   використовую мультимедійні технології  у різних видах навчальної діяльності. Досить часто в шкільній практиці при вивченні оглядо­вих тем, ознайомленні з біографією письменника подача нового програмового матеріалу здійснюється через  лекцію вчителя та пасивне слухання учнів. Але ця форма навчання сьогодні вже застаріла, неефективна, адже  вона дає лише 5 % засвоєння інформації від повного об­сягу. Всім давно відома залежність між методом засво­єння матеріалу й здатністю відтворити одержані знання через якийсь час. Якщо матеріал подається у звуково­му вигляді, то людина запам'ятовує близько 1/4 інфор­мації. Якщо інформація подається візуально — близько 1/3. При комбінуванні впливу (зорового і слухового) запам'ятовування підвищується до 1/2. До того ж, репро­дуктивні методи навчання позбавляють учнів можливос­ті виявляти індивідуальні творчі здібності. Зовсім іншим  буде результат, якщо обрати інтерактивне навчання з ви­користанням мультимедіа.

Я  розробила серію уроків-презентацій, які дають уявлення про різні етапи розвитку  мистецтва: (8-9-і класи)

• «Античність – колиска європейської культури»:

Урок 1. Загальна характеристика давньогрецької та давньоримської культур. Культура Давньої Греції.

Урок 2. "Золота доба" римської культури та літера­тури.

• «Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні

     межі. Жанрово-тематичне розмаїття середньовічної літератури».

• «Загальні відомості про Відродження як добу європейської культури. Ренесансний ідеал гармонійної особистості. Титани доби Відродження.
•  «Класицизм як художній напрям у літературі та інших видах

 мистецтва   ХVІІ століття. Філософське та естетичне підґрунтя класицизму. Основні правила класицизму».

• «Література ХVП століття. Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське і українське бароко ( огляд )».
• «З вірою в перетворювальну силу розуму та освіти... Просвітництво як доба в історії світової культури, як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення (сентименталізм) та розвиток (класицизм, реалізм) художніх напрямів, нових жанрів».
• «Особливості романтизму як художнього на­пряму, його естетичні принципи. Специфі­ка романтичного світосприйняття. Багат­ство і розмаїття літератури романтизму, її художні відкриття, і найвидатніші представ­ники».

  Розробляючи презентації до цих уроків, я ставлю перед собою такі завдання: формувати цілісне уявлення учнів про розвиток культури  доби,  поглибити їхні знання про мистецтво як відображення суспільної думки і моралі; розвивати на­вички дослідницької та пошукової діяльності учнів — усне мовлення, вмін­ня самостійно здобувати інформацію, робити висновки  з прочитаного; ознайомити учнів з вершинними творами й митцями доби, звернувшись до репродукцій з картин художників тієї пори,  кращих зразків скульптури, архітектури, паркового мистецтва, літератури, музичних творів, моди; сприяти духовному вихованню учнів, розвиткові зацікавлення шедеврами світового мистецтва, інтерес до надбань європейської та вітчизняної культури.

  Використання комп'ютера на такому уроці дає можливість «відвідати» віртуальний музей  живопису, скульптури. Зрозуміло, що в рамках традиційного уроку це неможливо зробити. Теоретичний матеріал, по­даний у такий спосіб, учні застосовують на наступному уроці.

  Вважаю незамінними засоби мультимедіа, коли мова йде про вивчення біографії письменника, наприклад, Франца Кафки. Кафка як письменник і людина все життя потер­пав від самотності. Він безвідрадний і безнадійний песи­міст, таким його зробило саме життя. Свій світ він називає розірваним. У його творах — біль за людину, співчуття до неї, небажання миритися з дійсністю, у якій все аб­сурдне й спрямоване проти людини. Тому так важливо глибше проникнути у внутрішній світ письменника, що дасть можливість краще зрозуміти його твори. При вивченні біографії Кафки використання засобів мультимедіа  дає можливість продемонструвати на уроці широкий спектр наочності: портрети письменника, його родини, фотографії, фотокопії документів, ілю­страції до творів митця. Такий підбір матеріалів дає можливість учням глибше зро­зуміти, чому Кафка перетворив свого героя на комаху.

   У 7 класі я проводила урок на тему «Микола Васильович Гоголь (1809 – 1852). Гоголь і Україна» в 7 кл. Урок отримав високу оцінку дітей. На уроці  звучали пісні «Запорозька славна Січ», «Ніч яка місячна», «Музика рідного дому», «Родина и мать».

  А починався урок  дуже урочистою піснею «Україна» у виконанні

Н. Бучинської. Дуже сподобався дітям відеозапис уривка із вистави  за повістю «Ніч перед Різдвом», виконаної дітьми нашої школи та їхніми батьками. Такі уроки  формують естетичний смак, цілісний світогляд учнів на основі  міжпредметних  зв’язків  літератури з  історією, музикою, живописом; розвивають загальну ерудицію дітей та  виховують

 патріотичні почуття.

  Використання мультимедіа є ефективним не лише під час вивчення оглядових тем, біографій письменників, але й на уроках формування знань, умінь та навичок. Щоб учні не відчували себе статистами на уроці, а були його співтворцями, щоб  те, що вивчається, при­власнювалось ними як своє, щоб цеглинкою було у вибудові, ім'я  якій «особистість», на кожному уроці на­магаюся залучити і інші види мистецтва — музику, живопис...

 Дуже чуттєвою була ситуація на уроці за новелою Ф. Кафки «Перевтілення» «Протянем друг другу руки!». Учні розглядали, описували  репродукції картин  Е. Нольде, Е. Мунка, Р. Гуттузо під музику  композиторів-експресіоністів  Антона  фон  Веберна,  Шонберга, і на очах у деяких дітей з’явилися сльози. Вони тонко відчули  жах «маленької людини», повне відчуження, безвихідь, самотність її у жорстокому світі... А пісня «Дай Бог» у виконанні О. Малініна, глибоко вразивши душі дітей, примусила кожного  замислитись над  своїми вчинками і своїм місцем у світі. Моменти такої чуттєвості — на все жит­тя.

     Високу оцінку дали самі учні таким урокам:

Далі